Реве та стогне Дніпр широкий,

сердитий вітер завива ,

додолу верби гне високі,

горами хвилю підійма.

І блідний місяць на ту пору

із хмари де-де виглядав,

неначе човен в синім морі,

то виринав, то потопав.

Ще треті півні не співали,

ніхто ніде не гомонів,

сичі в гаю перекликались,

та ясен раз у раз скрипів.

9 березня 2014 року

    український народ відзначатиме 200 років від дня народження Т.Г.Шевченка. Шевченко залишив нам свої неоціненні духовні надбання — твори і світлу добру пам'ять про себе.

      Він пробуджував любов до своєї Батьківщини, кликав сильних на подвиги, вселяв у слабких надію і віру. Ми повинні завжди пам'ятати про генія українського народу.

                               Я українець! І душею й тілом,

                               В мені тече та незбагненна кров,

                               Що в жили влита моїм козацьким дідом,

                               В мені його і слава і любов.

                               В думках моїх - Тараса заповіти,

                               В душі моїй - пісень святих слова,

                               На вишиванці - українські квіти,

                               В руках навік - Богдана булава.

                               Я виростатиму з любов'ю до Вітчизни,

                               Я предків шануватиму в віках,

                               Я прапор волі від роду і до тризни

                               Міцніше хліба триматиму в руках.

                               Хай знає ворог вільного народу -

                               Я підростаю - іде його кінець!

                               Бо лише воля бранцю в нагороду,

                               Лише свобода - для козака вінець!

                                                         Василь КОВТУН

Шевченківські читання . Педагогічний колектив закладу.